План роботи творчої групи вчителів початкових класів

 «Нові підходи  до викладання природознавства в початковій школі в світі оновлених Державних стандартів»  

Мета. Розробити   рекомендацій для вчителів початкової школи «Про застосування сучасних навчальних технологій природознавчої освіти» для подальшого використання в практичній діяльності з метою удосконалення і підвищення їх професійної компетентності.

Підготувати  педагогів  до роботи за оновленими Державними стандартами (освітня галузь «Природознавство»), новими програмами, підручниками. Розробити та видати  методичний  посібник  щодо особливостей викладання  предмету в початковій школі.

Завдання творчої групи:

• моделювання сучасного уроку природознавства за новими програмами, за Державним стандартом початкової загальної освіти;
• формування практичних умінь і навичок використання сучасних навчальних технологій на уроках природознавства.

                                                                       Вступ

Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.

Завданнями освітньої галузі є:

• забезпечення оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;
• забезпечення усвідомлення учнями фундаментальних ідей і принципів природничих наук;
• набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу;
• формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку.

Загальними змістовими лініями освітньої галузі є:

закони і закономірності природи;

методи наукового пізнання, специфічні для кожної з природничих наук;

екологічні основи ставлення до природокористування;

екологічна етика;

значення природничо-наукових знань у житті людини та їх роль у суспільному розвитку;

рівні та форми організації живої і неживої природи, які структурно представлені в таких компонентах освітньої галузі, як загально-природничий, астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний, екологічний.

Загальноприродничий компонент забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній, пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі.

Астрономічний компонент зорієнтований на забезпечення засвоєння учнями наукових фактів, понять і законів астрономії, методів її дослідження, усвідомлення знань про будову Сонячної системи, створення і розвиток Всесвіту, формування наукового світогляду.

Біологічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як науки та її значення у забезпеченні існування біосфери.

Географічний компонент спрямований на засвоєння учнями знань про природну і соціальну складову географічної оболонки Землі, формування в учнів комплексного, просторового, соціально орієнтованого знання про планету Земля у результаті застосування краєзнавчого, регіонального і планетарного підходів та усвідомлення цілісного географічного образу своєї країни.

Фізичний компонент забезпечує усвідомлення учнями основ фізичної науки, засвоєння ними основних фізичних понять і законів, наукового світогляду і стилю мислення, розвиток здатності пояснювати природні явища і процеси та застосовувати здобуті знання під час розв’язання фізичних задач, удосконалення досвіду провадження експериментальної діяльності, формування ставлення до фізичної картини світу, оцінювання ролі знань фізики в житті людини і суспільному розвитку.

Хімічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами, формує ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробництві та житті людини.

Екологічний компонент спрямований на формування в учнів екологічної свідомості та дотримання правил екологічно безпечної поведінки в навколишньому природному середовищі.

І. Організаційні заходи.

1.1. Складання списку слухачів школи педагогічної майстерності.

1.2. Анкетування та тестування вчителів з метою виявлення їхньої зацікавленості даною проблемою.

1.3. Складання списку  літератури з визначеної  проблеми.

1.4. Індивідуальна робота членів творчої групи.

1.5. Самоосвітня діяльність педагогів.

1.6. Відвідування, аналіз  та обговорення  уроків.

І засідання

(22.01.2015 року)

1.      Організаційна  частина.

1.1. Знайомство з вчителями – членами творчої групи.

1.2. Затвердження складу творчої групи.

2.      Теоретична частина.

2.1. Обговорення та затвердження плану роботи творчої групи вчителів початкових класів і особливості роботи.

2.2.Методи і прийоми викладання природознавства.

2.3. Лабораторне заняття як метод викладання природознавства.

3.      Практична робота.

3.1.Визначення напрямку роботи кожного члена творчої групи.

а) логічні завдання;

б) дидактичні ігри;

в) теорія розв’язання винахідницьких завдань;

г) комп’ютерна підтримка;

д) розробка системи нестандартних уроків;

е) розробка системи диференційних вправ;

є) методичні рекомендації щодо проведення інноваційного уроку.

Робота між засіданнями:

1.      Вивчення науково-методичної літератури з теми «Інноваційний урок природознавства  в початковій школі  за новими програмами, підручниками, оновленим   Державним стандартом початкової загальної освіти початкової школи».

      2.  Моделювання уроку.

ІІ засідання

(березень 2015)

1. Теоретична частина.

 1.1.Методика постановки дослідів на уроках (Дослідницький практикум).

 1.2. Міні-проекти на уроках природознавства.

 1.3.Презентація робочих матеріалів членів творчої групи.

                                                                                  Члени творчої групи

      2.Практична частина.

     2.1. Розробка рекомендацій для вчителів 1-3 класів з природознавства.

     2.2. Моделювання сучасного інноваційного уроку природознавства  з   використанням    

     інноваційних технологій:

а) інтерактивна технологія;

б) особистісно-зорієнтована технологія;

в) ігрова технологія.

Робота між засіданнями:

     1. Оформлення методичних рекомендацій, власних наробок.

  

ІІІ засідання

(серпень 2015)

      1. Теоретична частина.

     1.1. Підведення підсумків роботи творчої групи.                  

     1.2. Презентація методичних матеріалів.

     2. Практична частина.

     2.1.Скринька цікавих думок, вражень слухачів.

Напрямки роботи

ü        Логічні завдання

ü        Фенологічні спостереження                                                                                    

ü        Міні-проекти

ü        Творчі завдання

ü        Пізнавальні завдання (для вас, «чомучки»)                                                                  

ü        Оригінальні завдання на уроках природознавства                                   

ü        Дидактичні ігри для розвитку позитивного мислення

Склад творчої групи вчителів початкових класів

№ п /п	ПІБ	Місце роботи	Телефон	Стаж роботи
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10