Засідання міського методичного об'днання педагогів - організаторів

ПЛАН

проведення міського МО педагогів-організаторів

«Самоосвіта педагога-організатора – головний ресурс підвищення професійної  майстерності.»

Дата: 10.02.2015р.

ММК, 9.00

Мета.

ü     Підведення підсумків діяльності методичного об'єднання педагогів – організаторів за 2014 рік; затвердження нового плану роботи на 2015 рік, визначення  основних векторів діяльності у 2015 році;

ü      удосконалення знань  педагогів – організаторів  про  самоосвітню діяльність, про основні принципи, етапи та рівні цієї діяльності;

ü     розширення загальнопедагогічних та  психологічних знань з метою  збагачення та вдосконалення методів виховання;

ü     організація  обміну досвідом роботи  з  питання впровадження інноваційних ідей в роботі педагога - організатора.

І. Організаційна частина.

1.1. Реєстрація учасників.

1.2. Вправа «Занурення». Ознайомлення з планом роботи.

ІІ. Теоретична частина.

2.1. Аналіз плану роботи за 2014 рік. Ознайомлення з планом роботи на 2015 рік.

2.2. Вправа «Знайомство. Вірш про себе».

2.3. Інтерактивна вправа «Шість капелюхів Едварда де Боно».

2.4. Мозковий штурм. Аналіз висловів про самоосвітню діяльність.

2.5. Доповідь. Електронна презентація «Самоосвіта педагогів – головний ресурс підвищення професійної  майстерності».

2.6. План індивідуального розвитку педагога-організатора.    

2.7. Презентація «Опис власного досвіду роботи».

                                                                                     Суханова І.В., методист ММК

                                                                                     Борульник В.Г., керівник МО

ІII. Практична частина ( робота  в групах).

3.1. Аналіз  зразка «Плану індивідуального розвитку педагога- організатора».

3.2.Рекомендації до написання творчого звіту після проведення заходу

3.3.Створення  банку  «творчих ідей».(Кошик творчих  доробок).     

                                                                                  Папакиця Н.І., педагог ЗОШ №19                                                                                                           Борульник В.Г., керівник МО

3.4.Обмін досвідом роботи « А я це роблю так…»        

IV.Підсумки  засідання.

4.1. Вправа «Баласт» 

Засідання методичного об’єднання

педагогів-організаторів з елементами тренінгу

"Удосконалення самоосвітньої  роботи  педагогів-організаторів "

 

1.Вправа «Знайомство»

Роздати  учасникам текст – підказку « Вірші про себе» і запропонувати заповнити пустоти. Для написання відводиться 10 хвилин. Потім пропонує бажаючим  прочитати те, що у них вийшло.

Я______________________________________________________

( дві характерні для тебе риси)

Я хотів би знати_________________________________________

( те, що тебе цікавить)

Я хочу_________________________________________________

(реальне бажання)

Я уявляю собі___________________________________________

( те, що ти собі уявляєш)

Я відчуваю_____________________________________________

( що ти відчуваєш стосовно своїх уявних дій)

Я турбуюся про_________________________________________

( те, що дійсно турбує)

Я знаю_________________________________________________

( істина, в якій ти впевнений)

Я стверджую____________________________________________

(те, у що ти віриш)

Я мрію_________________________________________________

( те, про що ти мрієш)

Я намагаюся____________________________________________

(те, що ти намагаєшся робити)

Я сподіваюсь___________________________________________

(те, на що ти дійсно сподіваєшся

Я______________________________________________________

(повтор  першого рядка вірша)

Тема  засідання МО «Самоосвіта педагога-організатора – головний ресурс підвищення професійної  майстерності.» Для того, щоб вирішити ці складні питання, скористаємося «методом шести капелюхів».

2.Інтерактивна вправа «Шість капелюхів Едварда де Боно»

Мета: навчитися паралельно мислити, швидко і продуктивно знаходити рішення у проблемних ситуаціях професійної діяльності й ефективно планувати роботу, використовуючи інноваційні технології.

  Кожному з нас хотілося б бути завжди розсудливим, далекоглядним, спокійним і разом із тим емоційним, позитивно мислячим і таким, що володіє повною інформацією. Але тільки одиниці можуть похвалитися тим, що мають такий безцінний дар.

    Едвард де Боно, один із найвідоміших дослідників механізмів творчості, розробив метод, який допомагає використанню прийомів ефективного мислення в навчанні дітей і дорослих. «Шість капелюхів мислення» - так він його назвав. Шість капелюхів - це шість різних способів мислення.

А спочатку послухайте  притчу.

Притча про старого майстра

(Т. Д. Зинкевич-Евстигнеева, Т. М. Грабенко Игры в сказкотерапии. – СПб., Речь, 2006. – С. 48).

 Колись давно, а може, й недавно, жив на світі старий мудрий майстер. З усіх земних багатств був у нього лише кольоровий фетр. Але майстер мав золоті руки і прекрасну мудру душу. Він дарував людям щось більше, ніж головні убори:капелюхи, кепки, панами й чепчики. Забравши своє замовлення, люди виходили з майстерні старого Капелюшника одухотвореними, рішучими і натхненними. Чи ж варто говорити, як славився своїм умінням Майстер, які вдячні були йому люди за капелюхи, які несли Великий секрет Великого Майстра?

 Минали роки. Настав час, коли Майстер покинув цей світ, залишивши своїм шістьом синам свою славу, майстерню, обрізки кольорового фетру й... шість різнокольорових капелюхів:  білий, чорний, жовтий, червоний, зелений і синій. Капелюхи були настільки вишукані, що, певно, мали б належати дуже багатій і успішній людині.

  - Мабуть, основна батьківська спадщина - це ті гроші, які нам заплатить замовник капелюхів, - вирішили сини майстра. Безумовно, вони коштують дуже дорого і ми розбагатіємо! Ми поділимо гроші порівну й помандруємо світом, щоб знайти свою долю, - так собі планували сини.

Але спливав час, а багатий замовник так і не з’явився.

- Дивно, - міркували сини, - останнє замовлення майстра мало бути найдорожчим. Але якщо ніхто за ним не приходить, може, ми залишимо ці капелюхи собі?

І сини вирішили поділити між собою батьківську спадщину.

- Я беру собі капелюх білого кольору, - заявив перший син. - Він такий витончений і чудовий, що я зможу красуватися на балах і прийомах. Я вже не буду почуватися всього-на-всього сином простого капелюшника.

-А я візьму чорний капелюх, - сказав другий син. - Чорний пасуватиме до будь-якого костюма. У цьому капелюсі я буду строгий, елегантний і не помітний у будь-якій ситуації. Упевнений, він принесе мені щастя!

-А я, мабуть, виберу жовтий, -сказав третій син. -У наших краях так мало сонячних днів, я так сумую за ними! Жовтий капелюх, хоч і вимагає особливого костюма, подарує мені радість і посмішку! А той, хто посміхається, завжди щасливий.

- Нехай моїм капелюхом стане червоний, - вигукнув четвертий син. - Я завжди мріяв вирізнятися в натовпі, мені завжди подобалося, коли на мене звертають увагу. У червоному капелюсі мене помітять усі! Мене любитимуть жінки!

- Зелений капелюх такий оригінальний! - зауважив п’ятий син. - Мені здається, зелений капелюх зробить мене еталоном нової моди. Мені подобаються несподівані рішення, я беру зелений капелюх!

- Ви розібрали всі капелюхи, - мовив шостий син. - Мені залишається тільки взяти синій. Дивно, але ви звільнили мене від проблеми вибору. Я поклався на випадок й одержав те, що вибрав би й сам! Проблема вибору... - задумався шостий син, - треба, мабуть, над цим поміркувати.

Спадщину старого майстра було розділено між його синами. Вони дбайливо зібрали обрізки кольорового фетру, замкнули майстерню і на світанку вирушили кожен у своєму напрямку.

Минуло чимало часу, перш ніж сини старого майстра знову зібралися разом під дахом батьківської майстерні. Сидячи біля вогню, кожний із них розповів свою історію, і всі були вражені тим, як спадщина Майстра вплинула на його долю.

Син, який узяв собі Білий капелюх, став поважною людиною, обійняв високу посаду радника в одній могутній країні, став методичним, послідовним і незворушним. Розповідаючи історію свого життя, він перелічував факти й події, опускаючи свої переживання. Брати дивувалися таким змінам, але слухали з великою повагою.

Володар Чорного капелюха став дотепним і в’їдливим. Розповідаючи про людей, з якими його звела доля, він влучно описував їхні слабкі сторони й недоліки, створюючи гротескові портрети. Здавалося, він живе в країні дріб’язкових і тупуватих людей, хоча було відомо, що мешканці міста, в якому оселився другий син майстра, були гідними громадянами. Отже, і цей син Капелюшника зробив непогану кар’єру, тому що вмів заздалегідь попереджувати місцевого бургомістра про помилкові рішення.

Жовтий капелюх зробив третього сина оптимістом. Виявилося, що він живе в найкращому місті, жителі якого - чудові люди. Він радіє сонцю, вирощує квіти й займається благодійництвом.

Поки брати розповідали свої історії, один із них час від часу нетерпляче підхоплювався, то радісно аплодуючи, то в розпачі заламуючи руки, то роздратовано кидаючи свій Червоний капелюх. Брати спостерігали за ним із цікавістю, адже не кожен так емоційно реагує на життєві пригоди. Виявилося, що четвертий син Капелюшника став актором, сценічне ім’я якого всім п’ятьом було добре відоме! Хазяїн Червоного капелюха був актором без амплуа! Завдяки його емоційності й чутливості він геніально грав і драматичні, і комічні, й трагічні ролі. Як і хотів, він став дуже знаменитим. Але - от лихо!- у звичайному житті йому так і не вдалося навчитися стримувати свої почуття...

Коли черга розповідати дійшла до п’ятого сина Старого Майстра, той розклав на столі фотографії. Брати побачили його в товаристві знаменитих людей. Ось йому потискує руку президент найсильнішої держави, ось дає інтерв’ю знаменитому журналістові, а тут бере участь у відкритті своєї виставки…Хазяїн Зеленого капелюха був знаменитий, але скромний. Він прекрасно малював, складав вірші й писав музику. До всього, за що б не брався, він підходив по-своєму, нетрадиційно. Він мав чимало винаходів у різних галузях. Найбільші фірми запрошували його консультантом, його ідеї принесли успіх багатьом людям.

Останній із синів Капелюшника зняв свій Синій капелюх, і всі брати побачили, скільки мудрості й любові випромінюють його очі. Він став Учителем, багато хто звертався до нього за порадою, а король довірив йому виховувати спадкоємця...

Сини старого Майстра зрозуміли, яку дивовижну спадщину залишив їм батько. І захотілося кожному з них зняти свій капелюх, адже він вже багато чого навчив, і приміряти капелюхи іншого кольору. Так брати розвинули в собі нові якості, що дозволило їм стати щасливими.

Відтоді минуло багато, а може, і небагато часу, але різнокольорові капелюхи живуть серед людей і дозволяють себе одягати тим, хто прагне навчитися чогось нового...

Інструкція до вправи: кожен учасник обирає собі капелюх різного кольору. На кожному капелюсі  записана характеристика. Учаснику треба проаналізувати та записати  проблему самоосвітньої діяльності  згідно з кольором капелюха.

Білий капелюх викладення фактів, інформації, статистичних даних. «Примірявши» білий капелюх, ми маємо бути зосереджені лише на фактах і послідовності подій, пов’язаних з самоосвітньою діяльність  педагога-організатора.

Чорний капелюх  презентує здатність до критичного мислення. «Надівши» його, розповідаємо, що найгірше, найнеприємніше в тій ситуації, яку переживаємо. Спробуйте проаналізувати, чому я не приймаю самоосвітню діяльність? Підбиваємо підсумок: «Отже, завдяки чорному капелюхові ми довідалися, що найбільш неприємне для нас у такій ситуації - це... Крім того, через це тепер може трапитися таке..».

Червоний капелюх символізує наше емоційне мислення. У червоному капелюсі говорять тільки про почуття. Що я відчуваю, коли згадую про те, що мені доведеться використовувати інноваційні форми роботи?

Жовтий капелюх - це наше позитивне мислення. Будь-яка подія завжди спричиняє позитивні наслідки. Жовтий капелюх допоможе подивитися на ситуацію оптимістично. Отже, що позитивного у використанні інноваційних форм роботи?

Зелений капелюх символізує наше творче, креативне мислення. Тепер корисно «приміряти» зелений капелюх творчості. «Намалюйте» ситуацію, складіть про неї розповідь або віршик, словом, творчо відобразіть ситуацію з інноваціями.

Синій капелюх уособлює продуктивне керування процесом мислення, починається після того, як ми розглянули ситуацію з різних сторін, побачили в ній позитивні та негативні аспекти. Чого нас навчає кожна ситуація? «Примірявши» синій капелюх, спробуймо зрозуміти, який досвід дає мені підготовка та проведення заходів з інноваціями, що це може дати для мого особистого й професійного життя в майбутньому?

    Для того, щоб навчитися мислити «різними способами», якісно і всебічно оцінювати ситуацію, виходити переможцем з інтелектуальних (та й узагалі з будь-яких) життєвих випробувань, складати прогноз подій, Едвард де Боно закликав інколи «міняти капелюхи» й оцінювати події з різних точок зору.

Колір капелюха	Питання для аналізу	Відповіді учасників засідання
Білий	Що я вже знаю про самоосвітню діяльність  педагога-організатора?
Чорний	Що в тому, що я знаю, мене турбує? Які питання не дають мені спокою? Чому я не приймаю самоосвітню діяльність?
Жовтий	Що позитивного у самоосвітній діяльності?
Червоний	Які в мене виникли почуття до самоосвітньої діяльності? Що я відчуваю, коли згадую про те, що мені доведеться робити?
Зелений	Як використовувати свої творчі можливості для самоосвітньої діяльності?
Синій	Який досвід дає мені самоосвітня діяльність, що це може дати для мого особистого й професійного життя в майбутньому?

(Вправа дозволила виявити рівень готовності кожного педагога до самоосвітньої діяльності. Із сказаного учасниками стало зрозумілим, що більшість не усвідомлює значення цього поняття, і, як результат, виникають страхи в професійній діяльності, неприйняття нового).

3. Мозковий штурм. Аналіз висловів про самоосвітню діяльність.

Педагогічний словник так визначає поняття «самоосвіта»:

  «Самоосвіта,  цілеспрямована пізнавальна діяльність, керована самою особистістю; придбання систематичних знань у будь-якій галузі науки, техніки, культури, політичному житті й т.д. В основі самоосвіти лежить цікавість того, хто  навчається, в поєднанні з самостійним вивченням матеріалу».

"Вчитель живе доти, доки вчиться; як тільки він перестає вчитися, в ньому  вмирає вчитель"

                                                                                                 К. Ушинський

«Учень повинен бачити в учителеві розумну, знаючу, думаючу, закохану в знання людину. Чим глибші знання, чим ширший кругозір, ширша всебічна наукова освіченість учителя, тим більшою мірою він не тільки вчитель, а й вихователь».

                                                                                                В.О.Сухомлинський

«Самообразование – это система умственного и мировоззренческого самовоспитания, влекущая за собой волевое и нравственное самоусовершенствование, но не ставящая их своей целью».

                                                                                             Г.М.Коджаспирова

«В кожній людині є сонце, тільки дайте йому світити!»                             

                                                                                              Сократ

«Ніколи не залишайте Вашої самоосвітньої роботи і не забувайте, що, скільки би Ви не вчились, скільки би не знали, знанням та освіті немає ні кордонів, ні меж.»

                                                                                             М.О.Рубакін

- Чи згодні ви з висловами  відомих митців? Висловіть власну думку з цього питання.

ІІ. Теоретичний модуль.

2.1.Доповідь. Слайдова презентація: Самоосвіта педагога-організатора – головний ресурс підвищення професійної  майстерності.

2.1.1. Умови виникнення та становлення досвіду

      Модернізація сучасної освіти націлена на побудову та реалізацію індивідуального освітнього маршруту, самоосвіти людини на різних етапах його життєвого шляху.
Сучасна концепція неперервної педагогічної освіти зорієнтована на:

-Розвиток потреби особистості, суспільства, держави;

-Розширення простору освіти сучасних педагогів.

      Для здійснення своєї місії педагогу необхідно володіти готовністю до вирішення професійних завдань, тобто рівнем професійної компетентності.
Одним з показників професійної компетентності педагога є його здатність до самоосвіти, яке проявляється в незадоволеності, усвідомленні недосконалості цього положення освітнього процесу та прагненні до зростання, самовдосконалення.
Ні для кого не секрет, що більшість нових знань і технологій втрачає свою актуальність в середньому вже через п'ять років. Проаналізувавши ситуацію підвищення кваліфікації, можна прийти до висновку, що найбільш ефективний спосіб підвищення педагогічної майстерності педагогів - це самоосвіта.

 

2.1.2. Актуальність

    Особливо актуальною проблема самоосвіти педагогів стала в умовах інформаційного суспільства, де доступ до інформації, вміння працювати з нею є ключовими. Інформаційне суспільство характеризується як суспільство знання, де особливу роль відіграє процес трансформації інформації в знання. Тому сучасна система освіти вимагає від педагогів постійного вдосконалення знань. Знання можна отримувати різними способами.

   На сьогоднішній день педагогам пропонується величезний спектр послуг підвищення кваліфікації: у навчальних закладах - очне навчання, очно-заочне навчання, заочне навчання, на курсах підвищення кваліфікації, семінари і т.д.

   Постійна самоосвіта - ось той визначальний актив життя сучасної людини, який допоможе не "відстати від поїзда сучасності". Попередньо вивчивши інноваційні методи методичної роботи з самоосвіти, можна їх структурувати і застосувати в роботі з педагогами.
Інноваційні напрямки методичної роботи:

- маркетингове: вивчення попиту педагогів,

- інформаційне: створення єдиної інформаційної, організаційної, методичної навчально-виховного середовища;

• науково-експериментальне: залучення педагогів у дослідно - експериментальну роботу;
• психолого-педагогічне: психологічна підтримка педагогів;

• управлінське: підвищення компетентності педколективу.

     Самоосвіта розширює і поглиблює знання, сприяє осмисленню передового досвіду на більш високому теоретичному рівні. Це перший ступінь до вдосконалення професійної майстерності. Тому самоосвіта кожного педагога має стати його потребою.    

Суспільство завжди висувало, і буде пред'являти до педагогів найвищі вимоги. Для того, щоб вчити інших потрібно знати більше, ніж всі інші. Учитель повинен не тільки володіти методикою виховання і навчання дітей, а й мати знання в довколишніх наукових областях, різних сферах суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці, економіці та ін .
    Здатність до самоосвіти не формується у педагога разом з дипломом педагогічного ВУЗу. Ця здатність визначається психологічними та інтелектуальними показниками кожного окремого педагога. Самовдосконалення повинно бути невід'ємною потребою кожного педагога.
     Ефективність різних курсів підвищення кваліфікації, семінарів і конференцій невелика без процесу самоосвіти. Самоосвіта - є потреба творчого і відповідального людини будь-якої професії, тим більше для професій з підвищеною моральною і соціальною відповідальністю, якою є професія педагога.

      Якщо уявити діяльність вчителя в області самоосвіти списком дієслів, то вийде: читати, вивчати, вдосконалювати, апробувати, аналізувати, спостерігати і писати. Яка ж предметна область докладання цих дієслів?

·  Вивчати і впроваджувати нові педагогічні технології, форми, методи і прийоми навчання
• Відвідувати уроки колег і брати участь в обміні досвідом

• Періодично проводити самоаналіз своєї професійної діяльності

• Удосконалювати свої знання в області класичної та сучасної психології та педагогіки

• Систематично цікавитися подіями сучасної економічної, політичного і культурного життя

• Підвищувати рівень своєї ерудиції, правової і загальної культури.

2.1.3.Організація самоосвіти.

   При організації самоосвіти враховується професійний рівень педагогів, використовуються різні критерії, що дозволяють віднести педагогів до тієї чи іншої групи і відповідно до цього вибрати цілі і способи навчання. Педагогу самостійна робота з самоосвіти дозволяє поповнювати і конкретизувати свої знання, здійснювати глибокий і детальний аналіз виникають у роботі з дітьми ситуацій.

Педагог зі стажем має можливість не тільки поповнити скарбничку своїх знань, а й знайти ефективні, пріоритетні для себе прийоми розвиваючої та корекційної роботи з дітьми та батьками, опанувати елементарної діагностичної та дослідницькою діяльністю.
Крім того, у педагогів розвивається потреба в постійному поповненні педагогічних знань, формується гнучкість мислення, вміння моделювати і прогнозувати виховно-освітній процес, розкривається творчий потенціал.

Педагог, який володіє навичками самостійної роботи, має можливість підготуватися і перейти до цілеспрямованої науково-практичної, дослідницької діяльності, що свідчить про більш високому професійному, освітньому рівні, а це, в свою чергу, впливає на якість освітньо-виховного процесу та результативність педагогічної діяльності
Важливою умовою є правильно організована і проведена в системі робота з самоосвіти. На жаль, не завжди і не всі педагоги володіють навичками самостійної роботи (відчувають труднощі в підборі та вивченні методичної літератури, у виборі теми, постановці цілей і завдань тощо)

2.1.4. Джерела самоосвіти

   У чому полягає суть процесу самоосвіти? Педагог самостійно видобуває знання з різних джерел, використовує ці знання в професійній діяльності, розвитку особистості і власної життєдіяльності. Які ж ці джерела знань, і де їх шукати?

• Телебачення

• Газети, журнали

• Література (методична, науково-популярна, публіцистична, художня та ін.)

• Інтернет

• Відео, аудіо інформація на різних носіях

• Платні курси

• Семінари та конференції

• Майстер-класи

• Заходи з обміну досвідом

• Екскурсії, театри, виставки, музеї, концерти

• Курси підвищення кваліфікації

• Подорожі

   У загальному випадку, всі джерела діляться на джерела знань, що сприяють особистісному зростанню, і джерела, що сприяють професійному зростанню. Однак вони можуть сприяти і того й іншого одночасно.

2.1.5. Етапи самоосвіти

1. Інтерес (Чого хочу?)
- Визначення професійних потреб (Чему хочу навчитися, що дізнатися?)
- Формулювання теми, постановка мети (Чого хочу досягти?)

2. План (Як досягну?)
- Відбір дій (Що треба зробити?)
- Установка їх послідовності (В якій послідовності?)
- Визначення термінів (Коли?)

3.Робота
- Навчання і виховання (Що роблю?)
- Оснащення навчальних занять та виховних заходів (За допомогою чого?)
- Збір інформації для аналізу (Як виходить?)

4. Аналіз (Що вийшло? Що не вийшло і чому?)
- Підбір методик аналізу
- Проведення аналізу
- висновки

5. Майбутнє (Що далі робити?)
- Завдання на майбутнє

2.1.6. Результат самоосвіти

Кожна діяльність безглузда, якщо в її результаті не створюється якийсь продукт, чи немає яких-небудь досягнень. І в особистому плані самоосвіти вчителя обов'язково повинен бути список результатів, які повинні бути досягнуті за певний термін. Які можуть бути результати самоосвіти вчителя на деякому етапі? (самоосвіта безперервно, але планувати його потрібно поетапно)
• підвищення якості викладання предмета (вказати показники, за якими буде визначатися ефективність і якість)
• розроблені або видані методичні посібники, статті, підручники, програми, сценарії, дослідження
• розробка нових форм, методів і прийомів навчання
• доповіді, виступи
• розробка дидактичних матеріалів, тестів, наочностей
• вироблення методичних рекомендацій щодо застосування нової інформаційної технології
• Розробка та проведення відкритих уроків за власними, новаторським технологіям
• створення комплектів педагогічних розробок
• проведення тренінгів, семінарів, конференцій, майстер-класів, узагальнення досвіду з досліджуваної проблеми (теми)

2.3. Для того, щоб обрати тему  самоосвітньої діяльності, слід  проаналізувати власні утруднення. Як підказку можу запропонувати:

Орієнтовні проблеми педагога–організатора в роботі з учнівським колективом

1.Шляхи взаємодії класних керівників і органів учнівського самоврядування у формуванні свідомої дисципліни, відповідальності за якість навчання.

2.Виховання почуття обов'язку перед батьками, вчителями, Батьківщиною.

3.Виховання національної самосвідомості, вивчення та примноження традицій українського народу.

4.Вдосконалення роботи органів учнівського самоврядування та їх вплив на формування в учнів свідомої дисципліни, правової культури.

5.Виховання в учнів доброти і милосердя, любові до Батька і Матері. Попередження егоїзму у дітей.

6.Розвиток ініціативи і творчої активності учнів, відповідальності за доручену справу.

7.Виховання в учнів кращих моральних рис на основі загальнолюдських цінностей засобами народної педагогіки.

8.Виховання свідомої дисципліни, культури поведінки, дружніх стосунків між учнями класу.

9.Формування потреби у здоровому способі життя.

10.Виховання культури поведінки та культури спілкування у дітей.

11.Виховання активної громадської позиції та національної самосвідомості.

12.Формування особистісних рис громадянина України.

13.Формування духовності учнів, їх громадянської зрілості, моральних якостей.

14.Організація саморозвитку особистості.

15.Виховання рис характеру дитини на основі загальнолюдських норм гуманістичної моралі.

16.Формування екологічної культури особистості, гармонії її відносин з природою.

17.Розвиток уміння міжособистісного спілкування.

18.Ідеали і ціннісні орієнтації старшокласників.

19.Формування у дітей навичок законослухняності та правомірної поведінки.

20.Виховання самостійності, волі, характеру, відповідальності за свої вчинки.

21.Створення в закладі атмосфери дружби та взаємоповаги, доброзичливих стосунків, толерантності.

22.Формування духовності учнів, їх громадянської зрілості, моральних якостей.

3.1.Аналіз  зразка «Плану індивідуального розвитку педагога- організатора» (робота в групах) 

3.2. Рекомендації до написання творчого звіту після проведення заходу:

1. Зазначте, хто складає звіт: наприклад: педагог-організатор ____________________,

лідер учнівського самоврядування ________________( ЗНЗ)  про _____________(назва заходу).

2. Розкажіть коротко про те, як залучалися учасники, як вони дізналися про захід, склад учасників: діти, в тому числі і з «групи ризику», якого віку, кількість; дорослі, хто саме, їх кількість.

3. Детально розкажіть про захід: тема, мета, форма проведення, цільова група, очікувані результати (короткотривалі та довготривалі); час, місце; коротко зупиніться на основних етапах,яких ресурсів потребував захід: власних та залучених, фінансових витрат, як вирішувалося питання фінансування заходу; чи використовувалися інформаційні роздаткові матеріали, якщо так, то ким були виготовлені; хто розробляв, на яку тему; для якої цільової групи; кількість виготовлених матеріалів; чи досягли мети проведення заходу; якщо ні, то чому; чи всі завдання виконали, якщо ні, то чому; де була розміщена інформація про захід (ЗМІ, Інтернет тощо – вказати назву і №ЗМІ, дату виходу, назву статті, посилання на Інтернет-адресу тощо), як проводився моніторинг та оцінювання результатів проведення заходу; ваша особиста думка щодо ефективності використання інтерактивних творчих форм у діяльності педагога-організатора;

4. Додайте детальний опис заходу (сценарій, сценарний план тощо – залежно від обраної форми проведення заходу) (обов’язково).

5. Перелік обов’язкових додатків до звіту :

§       фоторепортаж (обов’язково);

§       слайдова презентація (обов’язково);

§       відеоролик (по можливості);

§       зразки роздаткових матеріалів заходу (обов’язково);

§       зразки інформаційних матеріалів, розміщених у ЗМІ (обов’язково);

§       відгуки про проведення заходів (якщо були відповідно оформлені);

6. Вкажіть дату підготовки звіту.

3.3.Створення  банку  «творчих ідей».(Кошик творчих  доробок).           

Квест. Інтелектуально-розважальна гра для старшокласників «Вперед –лідер».

3.4.Обмін досвідом роботи « А я це роблю так…»

ІV. Підсумки засідання. Вправа «Баласт» 

По колу пускається аркуш паперу з назвою «Баласт». Кожен учасник має можливість записати по одній рясі особистості, які будуть заважати займатися самоосвітою. Наприкінці «Баласт» урочисто викидається у смітник.