Майстер-клас для вчителів початкових класів

Тема: Диференційований підхід в навчанні:          

проблеми, пошуки, рішення.

Мета:

ü      презентувати  досвід  роботи вчителів початкової ланки загальноосвітньої школи №1 з проблеми семінару та показати результативність роботи з проблеми;

ü      сприяти підвищенню професійної компетентності педагогів, прагненню до самоосвітньої  діяльності;

ü     сприяти  формуванню комунікативних умінь та навичок методичної    діяльності.

Учасники майстер-класу: вчителі початкових класів, учні 3 - 4 класів

Тезаурус:   диференціація, диференційоване навчання, диференційований підхід до навчання, здібності, індивідуальність

План проведення

1.Візитна картка школи.  Полівода Т.І., заступник директора з  навчально – методичної роботи.

 2. Тренінговий блок           

  Тренінг «Особистість педагога в умовах інноваційних змін»

                                                             Суханова І.В., методист ММК
  3.   Теоретичний блок

3.1.Диференційований підхід у навчанні молодших школярів (з досвіду роботи)
-   Диференціація навчання – основа врахування індивідуальних особливостей і розумових здібностей кожного учня;
-   Сутність зовнішньої і внутрішньої диференціації;
-   Види диференціації;
-   Прийоми диференціації навчальних завдань.

                                                            Полівода Т.І., заступник директора з 

                                                            навчально – методичної роботи

                                                            Бровко В.А.,керівник шкільного МО    

                                                            вчителів початкової школи ЗОШ №1      

 4.Практичний блок

 4.1.Відвідування уроків:
Тема. «Ділення двоцифрового числа на одноцифрове. Перевірка множення   
діленням.  Задача , обернена  до  задачі  на  знаходження суми  двох  добутків».              

                                                              Бровко В.А., учитель 3 кла
 Тема.  «Спостереження за вживанням у мовленні прислівників»

                                                                   Богуславська І.М., учитель 4 клас
    5. Підсумковий блок

     5.1.Самоаналіз, аналіз відвіданих уроків.

     5.2. Підведення підсумків. Метод «Прес»

Тренінговий  блок.  «Особистість педагога в умовах інноваційних змін»

Структура тренінгу :

№	Вид   роботи	Час (хв.)	Ресурсне забезпечення
1	Вступне слово тренера	2	ватман, маркери
2.	Самопрезентація. Вправа «Стрічка знайомств»	3	стрічка
3.	Вправа «Самооцінювання».	3	Малюнок будинку, картки з індивідуальною  позначкою
4.	Вправа «Мозковий штурм»	5	ватман, роздатковий матеріал (документи), маркери
5.	Інформаційний блок  « Поняття  професійної компетентності педагога та його складові в умовах сучасної школи»	15	-
6	Вправа «Джерело знань»	5	роздатковий матеріал, ватман, маркери
7.	Вправа «Конверт  проблем»	5 хв.	Конверти, аркуші паперу
8	Вправа «Лабіринт ідей»	10хв.	роздатковий матеріал, маркери

1.                                                Добрий день, шановні колеги!

          Сьогодні наш майстер – клас  буде присвячений важливій проблемі – проблемі диференційованого підходу в початковій школі. Але спочатку налаштуємось психологічно  на нашу   подальшу роботу. В цьому нам допоможуть інтерактивні вправи.

2.        Самопрезентація.  Вправа «Стрічка знайомств».

- Умовою ефективної праці є невимушене, неформальне   спілкування. Передусім давайте познайомимося. Передаючи стрічку, по черзі називатимемо себе, і нехай кожен скаже, чим він пишається, який він. (Наприклад, мене звуть Антоніна,я пишаюся тим, що займаюсь улюбленою справою – навчаю і виховую дітей).

Підсумок.  Подивіться, яке чудове вийшло у нас мереживо. Кожний із нас неповторний, має свої індивідуальні риси, якості, розвиток, а отже, формує власний підхід у навчанні і вихованні учнів. Але спільним, мабуть, є прагнення дізнатися більше, щоб підвищити ефективність навчання та виховання, сприяти гармонійному розвитку особистості.

Рефлексія: що Ви відчували під час виконання цього завдання? З якою метою, на вашу думку, виконують цю вправу?

 3.       Вправа «Самооцінювання».

- Для того щоб визначити, хто з нас як орієнтується у темі заняття, пропоную виконати таку вправу: «Перед вами будинок. Він символізує тему сьогоднішнього заняття. У кожного є особиста позначка. Подумайте і розмістіть свою картку там, де ви зараз перебуваєте у своїй діяльності відносно диференційованого навчання, а в нашому випадку відносно будинку. Якщо зовсім не знайомі або не лежить душа до такої роботи – ви поза малюнком; якщо чули і знаєте, але ще не застосовували – біля будинку;  якщо вже використовували у практиці – сміливо заходьте до будинку, але

визначте рівень, якого досягли, тобто поверх».

      Рефлексія: вправа «Самооцінювання» дала можливість визначити з метою заняття.

4. Вправа ” Мозковий штурм”

Мета: активізувати учасників, підготувати їх до виконання наступних вправ.

Очікування: підвищення рівня інформованості щодо даної проблеми.

Ресурсне забезпечення: ватман, роздатковий матеріал (документи), маркери.

Хід вправи:

    Тренер озвучує завдання: (поділ на групи – скласти пазли картинки)

1 група – розшифровує поняття « здібності»

2 група – розшифровує поняття «індивідуальність»

3 група – розшифровує поняття «диференціація».

      Після виступів кожної з груп, тренер узагальнює інформацію.

Тезаурус

Здібності – індивідуально-психологічні особливості, які є суб’єктивними умовами успішного виконання певного різновиду діяльності. Здібності не зводяться до наявності в індивіда знань, умінь, навичок. Вони проявляються у швидкості, глибині та міцності оволодівання засобами і прийомами діяльності.

Індивідуальність – це особистість у її своєрідності. Коли кажуть про індивідуальність, то мають на увазі оригінальність особистості.

Диференціація (з лат. differentia) – поділ, розчленування чого-небудь на окремі різнорідні, якісно відмінні елементи.

Диференційоване навчання – це спеціально організована навчально-пізнавальна діяльність (суб’єктна педагогічна взаємодія), яка, враховуючи вікові, індивідуальні особливості суб’єктів учіння, їхній соціальний досвід і стартовий стан, спрямована на оптимальний фізичний, духовний та психічний розвиток учнів, засвоєння необхідної суми знань, практичних дій за різними навчальними планами і програмами 

5.Інформаційний блок. (35 хв.) Далі учасники тренінгу отримують додаткову інформацію, яка доповнить їхню обізнаність по темі.

        Вперше з історії педагогічної думки Я.А.Коменський розробив систему принципів навчання. Він їх назвав основоположеннями, на яких повинен базуватися навчальний процес. Одним із принципів, висунутих сучасною дидактикою, є принцип індивідуально-диференційованого характеру навчання.

Найбільший внесок у розвиток даного питання зробив В.О.Сухомлинський. Він підніс принципи індивідуально-диференційованого підходу до рівня основного і головного.

Особливу увагу він приділяв слабовстигаючим дітям. "Спостереження призводить до природного висновку: в навчанні та вихованні таких дітей потрібні міри, необхідний тонкий, делікатний, індивідуальний підхід".

        Диференційоване навчання потребує по-новому вирішувати «вічні» проблеми: чого навчати (зміст), для чого вчити і як навчати (форми організації навчально-виховного процесу).

         Основна мета навчання – навчити кожного учня самостійно здобувати знання, формувати навички, самостійно виконувати практичні завдання. Відомо, що кожен учень засвоює знання в залежності від своїх розумових здібностей, пам’яті, темпераменту, практичних навичок.

      Успішне здійснення диференційованого навчання можливе за умов, коли вчитель: уміє передбачати труднощі, що можуть виникнути в дітей під час засвоєння матеріалу; враховує загальну готовність своїх підопічних до наступної діяльності, тобто рівень сформованих знань, здатність самостійно працювати, ставлення до роботи; використовує в системі диференційовані завдання індивідуального та групового характеру; проводить перспективний аналіз: для чого плануються завдання, чому їх треба використати на цьому етапі уроку, як продовжити роботу на наступних уроках.

  

 Моделі спілкування педагогів  з дітьми

Учитель “Я – сама” (головний ініціатор учнівського процесу, але знищує всі форми учнівської  ініціативи).

Учитель ”Китайська стіна”  (виставляє дистанцію між собою і учнями, головне завдання – повідомити, а не навчити).

Учитель “Тетерук” (чує тільки себе, не налаштований   на учнів).

Учитель “Ангел” (не нервує, не критикує, встановлює з усіма дружні стосунки).

Учитель “Шоу -мен”(урок нагадує спектакль, а результати мінімальні).

Учитель “Тиран” (Я – цар і Бог).

Учитель “Товариш” (переважають дружні стосунки, але спілкування втрачає діловий контекст і набуває особистісного характеру).
Учитель “Робот” (діє на основі надуманого алгоритму, не звертаючи увагу на обставини, що потребують змін при спілкуванні. Наприклад, не підемо на перерву, якщо не виконаємо вправу).
Учитель “Гамлет” (характеризується постійними сумнівами, не має чіткої позиції, захищається чужим авторитетом)

Учитель “Локатор” (спрямовує роботу на одну групу дітей – сильних, слабких або обдарованих).

Висновок.   Як стати гарним учителем? Що для цього потрібно? Талант? Можливо, й талант. Мистецтво? Так, і мистецтво. Майстерність? І майстерність також. Усе це правильно. Але й майстерність, і талант – це на 99% наслідки наполегливої праці. І головне – праці раціональної, що допомагає запобігти витраті часу і бере з передового досвіду головне. Суттєве.   

               

6. Вправа “Джерело знань” ( 10хв. )

Поділ учасників на 4 групи (за порами року).

Мета: сприяти актуалізації раніше набутих знань учасників тренінгу.

Очікування: вправа дає учасникам можливість для самовираження, формує позитивний настрій на роботу.

Ресурсне забезпечення: роздатковий матеріал, ватман,маркери.

Хід вправи:

     Уточнимо значення використаних понять. Ви отримуєте контрольний лист. У ньому визначено певну проблему. Треба продовжити речення, сформулювати власне розуміння нижченаведених понять. Час для обговорення - 3 хв. Відповідь групи на запитання – до 1хв.

Питання:

1 група: Диференціація  – це …

2 група: Диференційований  підхід – це …

3 група: Диференційоване навчання – це …

7. Вправа «Конверт  проблем».(5 хв.) Робота в групах.

- Сформулюйте на аркуші найбільші проблеми у роботі з дітьми  з даної  теми  і покладіть до конверта. Обміняйтесь. Дайте поради, як краще вирішити це питання. Вони повинні бути конкретними і дієвими.

8. Вправа “Лабіринт ідей ”  ( 15хв. )

Мета:  сприяти виробленню в учасників умінь працювати з різною інформацією в умовах обмеженого часу.

Ресурсне забезпечення: роздатковий матеріал, маркери.

Очікування: розвиток навичок дослідження, аналізу, узагальнення.

Хід вправи:

Кожна група отримує пакет з інформацією. Учасник самостійно опрацьовує її. Після цього – учасники групи разом аналізують дану інформацію, роблять висновки. Пізніше інформують  присутніх. Час для опрацювання та обговорення – 7хв. Відповідь групи на запитання – до 4 хв.

Засоби диференціації     

І група (заповнити  схему). Захист   теоретичних  аспектів.

ІІ група

Аспект1.Диференціація навчання - негуманний спосіб розподілу учнів на різнорівневі групи (Захист  негативних аспектів).

ІІІ група

Аспект 2. Диференціація навчання - спосіб розкриття індивідуальних здібностей учнів в умовах класно-урочної системи (захист позитивних аспектів).

      Особистість учителя  має велике значення  у впровадженні будь –яких інноваційних процесів.    

    

Шановні колеги! Послухайте Притчу, яким повинен бути справжній вчитель та   використовуйте  ці  поради  у професійній діяльності.

      Одного разу вирішив янгол віддати своє янголятко до школи. Взяв він його, і полетіли вони до величез­ної будівлі. «Треба вибрати вчителя від Серця і з ян­гольським терпінням, адже янголятко моє ще зовсім не янгол, воно  — невгамовний пустун з непокірним  характером…»

       У класній кімнаті вчителька сиділа перед учнями, заклавши ногу на ногу, милувалася своїми нігтями. На кожному з них було намальоване маленьке сер­дечко. У той же час пильно слідкувала за учнями, які  виконували контрольну роботу, і павиним криком припиняла будь-яку спробу списування, «Ханжа... Не від Серця вона…»

      У наступному класі учень записував   на дошці ре­чення, яке диктував учитель: «Найголовнішого очима  не побачиш, пильне тільки Серце». Учень помилився і написав  «Сердце».

—  Скільки разів тобі пояснювати!.. Дай щоден­ник... Двійка!

«Неук... Не від Серця він...».
Заглянув янгол до наступного класу –там учитель поводив урок математики.

—  Порахуйте, скільки разів  постукає Серце про­тягом доби, якщо за одну хвилину воно стукає  56 ра­зів.

Один учень, не вираховуючи, зразу вигукнув:

-80 640 разів... А за тиждень — 564 480 разів.

Діти ахнули. А вчитель грубо перебив учня:

—  Як ти смієш викрикувати з місця, та ще й без мого дозволу!

«Грубіян... Не від Серця він».

Янгол сумно подумав, залишаючи будівлю шко­ли: «Усі згадують про Серце, але жити Серцем не хочуть…»

Засумували вчителі.

—  Можливо, врятує Мудрість? — сказали вони.
І знайшли Мудреця, який сидів у печері.

—  О, Мудрецю, — почали благати вони, — вкажи нам шлях до Сердець наших учнів!

Сказав їм Мудрець:

—  Дам вам шлях до Сердець ваших учнів, але від­дайте мені натомість дар ваш!

Учителі перезирнулися: якого дару від них вима­гає Мудрець?

Тоді Мудрець сказав:

Якщо в когось є роздратування, дай мені роз­дратування.

Якщо в когось є гнів, дай мені гнів.

Якщо в когось є жорстокість, дай мені жорсто­кість

Якщо в когось є грубість, дай мені грубість.

Якщо в когось є сумнів, дай мені сумнів.

Якщо в когось є ненависть, дай мені ненависть.

Якщо в когось є злоба, дай мені злобу.

Якщо в когось є страх, дай мені страх

Якщо в когось є зрада, дай мені зраду

Якщо в когось є забобони, дай мені забобони

Якщо в когось є погані  думки, дай мені погані  думки

А якщо дасте пригорщу дурних звичок, я прийму і ці запилені брязкальця.

Але не забудьте, чого вартий той, хто відніме раз подароване.

Отже, я прийняв увесь бруд вашого Серця, і Воно стає чистим.

А вам відкриваю Мудрість: шляхом до Серця учня

І нехай кожен педагог скаже:

Я — Вчитель  Любов і Відданість, Віра і Терпіння.

Я — Радість і Спів-радість, Страждання і Спів-страждання.

Я — Істина і Серце, Совість і Благородство.

Я — Той, хто Шукає і Дарує, Вбогий і Багатий.

Я — Вчитель і Учень, Вихователь і Вихованець.

Я — Той, хто Прокладає Шлях, і Художник Жит­тя.

Я — Захисток Дитинства і Колиска Людства.

Я — Посмішка Майбутнього і Факел Сущого.

Я — Вчитель від Бога і Співробітник у Бога.

Молюсь тобі, серце моє, дай мудрості осягати мо­менти істини в житті дітей!

—  Шановні колеги, я гадаю, що поради Мудреця ви будете втілювати у своїй професійній діяльності.

3. Теоретичний блок. Виступ керівника шкільного МО вчителів початкових класів з досвіду роботи  щодо проблеми: «Диференційований підхід у навчанні молодших школярів».  

   Диференціація навчання – основа врахування індивідуальних особливостей і розумових здібностей кожного учня.

      Державним стандартом  початкової загальної освіти передбачено одне з найголовніших завдань школи – всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленневих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку.

         Мета початкової школи полягає у спрямованості її діяльності на забезпечення інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку кожної особистості. Це – навчити всіх, без винятку, добре читати, писати, рахувати, в кожного учня формувати вміння самостійно працювати з підручником, посібником. Одним із головних шляхів реалізації цих завдань є диференціація.

         Найбільш корисний масовий і доступний диференційований підхід – так званий внутрішній, з урахуванням індивідуальних особливостей учнів на кожному уроці (добір спеціальних вправ, зорієнтованих на окремих школярів із різними здібностями, оптимальне поєднання колективної, групової та індивідуальної роботи). Диференціація навчання передбачає застосування методів, організаційних форм, спрямованих як на підтягування відстаючих у навчанні, так і на поглиблення знань учнів, що вчаться з випередженням.

         Диференційовані завдання передбачають індивідуальну роботу з усіма категоріями учнів, конкретну допомогу кожному для максимального розвитку його розумових здібностей, дають змогу одночасно працювати з учнями різного рівня готовності до навчальної діяльності.

Сутність зовнішньої і внутрішньої диференціації

     Розрізняють два види диференціації: внутрішню і зовнішню. Часто вживають інші терміни: внутрішня диференціація – рівнева диференціація; зовнішня диференціація – профільна диференціація.

       Перший вид диференціації – рівнева диференціація виражається в тому, що, навчаючись в одному класі, за одною програмою і підручником, учні можуть засвоювати матеріал різного рівня складності. За цих умов визначальним повинен бути не середній і не високий рівень вимог до результатів навчання, в якому формулюються мінімально необхідні вимоги до засвоєння знань. Рівнева диференціація навчання є запорукою розвитку дітей з різними здібностями й інтересами.

         Організовуючи навчання за рівнями, учитель повинен дуже добре знати:

- індивідуальні можливості кожної дитини;

- визначити критерії об’єднання учнів у групи;

- визначити правила співпраці учнів у групі;

- вчити працювати в групі;

- удосконалювати навички і здібності учнів у груповій та самостійній роботі;

- систематично здійснювати диференціацію на уроках;

- здійснювати постійний контроль за самостійною роботою учнів;

- вміло використовувати засоби заохочення;

- відмовлятися від малоефективних прийомів організації навчання, замінюючи їх більш раціональними.

Другий вид диференціації – зовнішня диференціація. Зміст зовнішньої диференціації полягає в конкретній спеціалізації навчання в області стійких пізнавальних інтересів, схильностей і здібностей школярів з метою створення умов для їх максимально-індивідуального розвитку.

        Зовнішня диференціація в свою чергу поділяється на:

  - регіональну – за типом шкіл (спецшколи, гімназії, ліцеї, коледжі, приватні школи, комплекси);

  - внутрішньошкільну (рівні, профілі, відділення, поглиблення, нахили, потоки); по паралелях (групи і класи різних рівнів: гімназійні, класи компенсуючого навчання и т.д.);

  -  між класами (факультативні, збірні, різновікові групи).

Види диференціації:

1) Диференціація за ступенем складності – це добір різноманітних завдань, які можна класифікувати таким чином: завдання, що потребують різної глибини узагальнення і висновків; завдання, розраховані на різний рівень теоретичного обґрунтування роботи, що виконується; завдання репродуктивного і творчого характеру.

    Завдання пропонуються на картках чи на дошці. Легше завдання позначається синім кольором, складніше – червоним. Діти самі обирають завдання, що вчить їх оцінювати свої можливості.

2) Диференціація за ступенем самостійності – всім учням пропонуються завдання однакової складності, але при цьому диференціюється міра допомоги різним групам школярів. Зокрема, кількість інформації про хід розв’язання допускається від найбільш повної до найстислішої .

   У завданнях першій групі учнів вказується лише мета, а шляхи її досягнення вони знаходять самі. Учням другої групи дається підказка. На що слід звернути увагу під час роботи над завданням. З учнями третьої групи детально розглядається послідовність мислитель них операцій, необхідних для пошуку рішення.

3) Диференціація за обсягом передбачає завдання однакового змісту, але диференціюється або його обсяг, або час на його виконання.

4)   Наступний вид диференціації – багаторазове пояснення. Рівень засвоєння у школярів різний і залежить від багатьох факторів. Тому вже при поясненні нової теми важливо забезпечити індивідуальний темп просування дитини в засвоєнні, допомогти кожній дитині включитися в навчальний процес. Таку можливість дає організація багаторазового пояснення.

5) Диференціація навчальних завдань по рівню творчості.

Такий спосіб передбачає різноманітність в характері пізнавальної діяльності школярів, яка може бути репродуктивною або продуктивною (творчою).

6) Диференціація завдань по об’єму навчального матеріалу.

Даний спосіб диференціації передбачає, що учні 2-ої і 3-ої групи виконують крім основного також ще і додаткове завдання, аналогічне до основного, однотипне із ним.

Необхідність диференціації завдань по об’єму обумовлена різним темпом роботи учнів. Повільні діти, а також діти із низьким рівнем навчання, як правило не встигають виконати самостійну роботу до моменту її фронтальної перевірки в класі, їм потрібно для цього додатковий час. Інші діти затрачають цей час на виконання додаткового завдання, яке не є обов’язковим для всіх учнів.

  

Прийоми диференціації навчальних завдань.

Прийоми опитування

      Дуже часто на уроках форми опитування спрямовані на пошук прогалин і недоліків у знаннях учнів . А адже це має бути пошук достоїнств , знань і умінь. Головне завдання в ході опитування - підтримати , допомогти , навчити .

Прийом 1 . Солідарне опитування .

    Учень , викликаний до дошки , не може впоратися із завданням. Звертаємося до класу із запитанням: Хто може виконати це завдання ? Потім з числа бажаючих вибираємо найбільш пріоритетним (того, хто перебуває в хороших відносинах із які відповідають ) , і пропонуємо йому пошепки допомогти товаришеві і навчити його так , щоб той міг сам виконати завдання.

Прийом 2 . Взаємоопитування .

     Три учні , підготовлені провести опитування тих , хто хотів би відповісти на "12 ", на " 9 " і на " 6 " , сідають кожен на своєму ряду і запрошують бажаючих. Якщо учень записався в групу , де він швидко відповів на питання і отримав "6" , він може мігрувати в групу більш високої якості і спробувати щастя там .

Прийом 3 . Тихий опитування .

      Бесіда з одним або декількома учнями відбувається напівпошепки , в той час як клас зайнятий іншою справою , яку запропонував учитель.

Прийом 4 . Захисний лист.

Учень нерідко приходить на урок непідготовленим. У таких випадках звичайні два сценарії Перший : строгий вчитель перед кожним уроком перевіряє знання. Попався - покараний , не трапився - пощастило ... Така гра в " кошки- мишки" породжує недовіру і багато інших негативних ефектів.

Другий: Перед кожним уроком , завжди в одному і тому ж місці , лежить " Лист захисту" , куди кожен учень без пояснення причин може вписати своє прізвище і бути впевненим , що його сьогодні не спитають. Зате вчитель, підшиваючи ці листи , тримає ситуацію під контролем.

Прийом 5 . Ідеальний опитування (майже жарт).

Ідеальний опитування - коли опитування немає, а функції його виконуються. Учні самі оцінюють ступінь своєї підготовки і повідомляють про це вчителя .

Прийоми подачі домашнього завдання

       Шкідливий і досить поширений прийом - покарання домашнім завданням підвищеного обсягу або складності . Але якщо вже ставити , то задавати з максимальною користю.

Прийом 1 . Три  рівні  домашнього завдання .

Учитель одночасно задає домашнє завдання трьох рівнів . Перший рівень - обов'язковий мінімум. Головне властивість цього завдання: воно має бути абсолютно зрозуміло і посильно будь-якому учневі .

Другий рівень - тренувальний . Його виконують учні , які бажають добре знати предмет і без особливих  ​​труднощів  засвоюють програму. Ці учні можуть звільнятися від завдання першого виду .

Третій рівень - творче завдання . Зазвичай воно виконується на добровільних засадах і стимулюється учителем високою оцінкою і похвалою .

Прийом 2 . Завдання масивом .

Задається великий масив завдань відразу на досить великий проміжок часу. Наприклад , з 50 завдань учень повинен виконати 20 . Важливий психологічний ефект: самостійний вибір завдання дає можливість самореалізації для учня.  

Прийом 3 . Сам собі вчитель .

Протягом останніх 10 хвилин уроку пропонуємо учням придумати найбільш цікаву форму і зміст домашнього завдання . Хто яке домашнє завдання для себе придумав , той і буде його виконувати. Хто не зумів чи не захотів придумати , тому домашнє завдання формулюємо самі.

Прийом 4 . Ідеальне завдання .

Досить схожий з прийомом 3 . Учитель не дає ніякого певного завдання , але функція домашньої роботи виконується , тобто вчитель пропонує школярам виконати вдома роботу за їх власним вибором і розумінню.  

4. Практичний блок ( уроки)

5. Підсумковий блок

        Самоаналіз проведених уроків, аналіз відвіданих уроків учасниками майстер-класу.

Підсумки майстер –класу

Метод «Прес»

Підсумовуючи  нашу роботу, закінчіть думку:

Сьогодні мене вразило…

Сьогодні мені згадалося…

   Мені запам’яталося …

   Мене дратувало…

   Мені було цікаво…

Мене порадувало…

Спілкування було…

             

                                              Дякуємо за увагу! До нових зустрічей.